 | Шаттл "Дискавери" на стартовой площадке. Фото NASA |
| |
Ранее специалисты обнаружили на баке множество других трещин. К настоящему моменту большая часть дефектов устранена. Ремонт новых трещин должен начаться третьего января - инженеры планируют, что он займет от трех до четырех дней.
Челнок должен был отправиться на орбиту первого ноября 2010 года, однако запуск был отложен сначала из-за плохой погоды, потом по причине утечки топлива и, наконец, в связи с обнаружением трещин на внешнем топливном баке. Новая дата старта назначена на третье февраля 2011 года.
Для "Дискавери" этот полет станет 39-м и последним в его карьере. Шаттл должен доставить на Международную космическую станцию научное оборудование, а также человекоподобного робота по имени Робонавт Второй. Подробнее о нем можно прочитать здесь.
Те ж саме можна сказати і про надзвукові літаки - відомі людству матеріали не витримують. Та й логічно допустити що і не може існувати матеріалів які б такі навантаження витримували.
Адже схоже ми підібралися до межі - а вона визначається електромагнітними силами зчеплення атомів. Сильніші лише ядерні сили - але вони короткодіючі, об'єкти значних розмірів на них важко збудувати.
Так що єдиний (у рамках тих знань що має людство) - це робити самовідновлювальні системи. Щось такого типу - як живий організм. Із судинами, нервами, регенерацією на молекулярному рівні і т.д. Це надзвичайно складно - але іншого шляху в космос ніяк не видно. Прикольно - медицина і будування космічних кораблів таким чином виходять на спільну дорогу!
Виходить що злітав лише 38 раз і для 39 разу вже місяць ремонтують. А скільки перед цим було ремонтів??? Через це мабуть одноразові кораблі залишаються економічно вигіднішими. Хоча допускаю що з вдосконаленням конструкцій та посиленням матеріалів можна довести, наприклад, до максимум 1000 польотів. Та думаю що навіть для освоєння Місяця цього аж ніяк не достатньо - тут рахунок вже має йти на мільйони.
Немає коментарів:
Дописати коментар